Що чекати від Фіцо: в Ужгороді зустрінуться голови урядів України та Словаччини

Свій третій офіційний візит після того, як став головою уряду, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробить до України. 24 січня в Ужгороді запланована зустріч Фіцо з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.

Напередодні Фіцо зробив низку гучних заяв щодо України. Зокрема, він заявив, що Україна має піти на «компроміс» у питанні своєї територіальної цілісності. «Чого вони (українці – ред.) чекають, що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереалістично», – сказав Фіцо. А в інтерв’ю словацькому радіо він висловив намір сказати українському прем’єру, що Словаччина блокуватиме вступ України до НАТО, оскільки, за його словами, це «загрожує Третьою світовою війною». Словаччина також оголосила про відновлення культурного співробітництва з Росією і Білоруссю.

  • Чого ж можна очікувати від Роберта Фіцо під час зустрічі в Ужгороді?
  • Наскільки на позицію Фіцо впливає прем’єр Угорщини Віктор Орбан?
  • Як позиція Фіцо може вплинути на подальшу політику Словаччини та на її підтримку України у відсічі російській агресії?

Ірина Бреза розпитала про це експертів для «Радіо.Свобода».

Словаччина і Угорщина: схожа риторика

Роберт Фіцо та його партія прийшли до влади восени 2023 року за результатами парламентських виборів. У питанні України Фіцо висловлює критичні думки, близькі до позиції угорського лідера Віктора Орбана.

Але політична система Словаччини відрізняється від тієї, яка є в Угорщині, а отже прем’єр-міністри у цих країнах мають різні повноваження і різний вплив, пояснює доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету (УжНУ) Михайло Шелемба.

У Словаччині є президент вважається главою держави
М. Шелемба

«Якщо в Угорщині прем’єр фактично отримує все, виборовши владу у парламенті, то у Словаччині є посада всенародного обраного президента, який і вважається главою держави. На сьогодні там президентка проєвропейська. Це перший момент, чому не можна порівнювати Словаччину і Угорщину»
З огляду на нинішню політичну ситуацію у Словаччині і наявні проблеми, коаліція, яку має Роберт Фіцо у парламенті, може похитнутися. А протести у містах будуть впливати на політичні рішення самої Словаччини, вважає експерт.

Масовий протест у центрі Братислави проти плану уряду Фіцо ліквідувати спеціалізовану прокуратуру, яка займається хабарництвом та організованою злочинність. Президентка Словаччини підтримала вимоги протестувальників. Братислава, 18 січня 2024 року
Масовий протест у центрі Братислави проти плану уряду Фіцо ліквідувати спеціалізовану прокуратуру, яка займається хабарництвом та організованою злочинність. Президентка Словаччини підтримала вимоги протестувальників. Братислава, 18 січня 2024 року
Щодо заяв прем’єр-міністра Словаччини, то вони, на думку експерта, звучать навіть гірше і різкіше, ніж заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Але чи є такими і конкретні кроки Словаччини щодо України? Вочевидь, що поки ні.

«Якщо ми говоримо про процес переговорів (членство України в ЄС) Словаччина фактично не озвучувала блокування цього процесу у медійному просторі. Про блокування фінансової допомоги у 50 млрд. євро від ЄС говорили, але робити цього не будуть, бо Брюссель має важелі впливу», – вважає Михайло Шелемба.

Як Україна має реагувати на риторику Фіцо?

Україна не може не звертати увагу на заяви словацького прем’єра, які співзвучні риториці Кремля, вважає професор Ігор Тодоров, директор навчально-дослідницького Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ.

Наша влада і експертне середовище має дуже чітко відповідати на такі його закиди
І. Тодоров

«Словаччина є країною ЄС і НАТО і від її голосу залежить наша майбутня євроатлантична і європейська інтеграція.

Звісно, що пан Фіцо і уряд є результатом демократичних виборів і значна частина словацького населення його підтримала, хоча не думаю, що в такій пропорції як за нього проголосували.

Він діяв як популіст і саме критика внутрішньополітичних дій його попередника дозволила прийти до влади. Наша влада і експертне середовище має дуже чітко відповідати на такі його закиди».

«Фіцо заявив, що не може бути членом ЄС країна, яка не відповідає жодному з критеріїв. Тут варто нагадати, що саму Словаччину приймали в ЄС авансом, вона не відповідала багатьом критеріям, і зараз не відповідає. Чи давно пан Фіцо бував у східній Словаччині, у Кошицькому, Пяшівському краї, як там бачиться членство у ЄС? І щодо закидів про територіальні поступки – це взагалі нонсенс, тим більше чути це від лідера такої країни, яка не існувала до 20 століття. Словаччину деякі кола в Угорщині сприймають як Верхню Угорщину, а Братислава була тривалий час столицею угорського королівства. Хто б ще казав, про поступки територією? То відмовтеся від Словаччини, бо Угорщина має певні територіальні презентації», – каже Ігор Тодоров.

Професор вважає, що заяви Фіцо є суто популістичними, і бачить певну їхню ідеологічну спорідненість із заявами Орбана, а то і президента Росії Володимира Путіна.

Якщо послухати, однакова риторика, співзвучна з виступами Путіна
Тодоров

«Не буду казати про російські прямі чи не прямі впливи, бо нема на то фактів. Але є, якщо послухати, однакова риторика, співзвучна з виступами Путіна: «Росіяни не підуть з Донецька, Луганська». Словаччина неоднорічна, диференціація між східною та західною частиною – суттєва, це впливає на електоральну поведінку.

Дипломатичним шляхом і Україна, і наші партнери у ЄС і НАТО можуть показати Словаччині, що подібні дії і вислови недоречні в умовах посилення російської агресії. Тут можна згадати що історичному складі Чехословаччина першою постраждала від агресії країн Варшавського договору у 1968 році, не варто цього забувати. З одно боку ми маємо чітко відповідати на провокації з боку словацького прем’єра. З іншого боку ні в якому разі не звинувачувати словаків і сподіватися на те, що цю тимчасову кризу буде подолано».

Мирослава Лендьєл, професорка, доктор політичних наук, вважає, що заяви Фіцо і кроки держави Словаччини треба розділяти, як наприклад економічну співпрацю і питання військового співробітництва. Теперішня політична ситуація у Словаччині вимагає від України нового підходу, вважає Лендьєл.

Словаччина підтримує інтеграцію до ЄС, але категорично не бачить Україну в НАТО
М.Лендьєл

«У Словаччині новий прем’єр-міністр та новосформована урядова коаліція заявляє про те, що розділяє вступ України до ЄС і питання приєднання до НАТО. Словаччина підтримує інтеграцію до ЄС, але категорично не бачить Україну в Північноатлантичному альянсі. Звичайно, ця тенденція є тривожною, враховуючи позицію Угорщини, яка є відомою для нас. Водночас потрібно розуміти, що центральноєвропейські країни орієнтуються на позицію «важковиків»: Німеччини, Франції, Італії. Пан Фіцо буде слідувати за позицією Угорщини, яка на саміті лідерів Євросоюзу у Брюсселі змінила свою «думку» (про початок переговорів про членство України в ЄС), – наголошує експертка.

На її думку, катастрофи у словах Фіцо вбачати не треба, але це зайві перешкоди, які повинні подолати Україна і Європейський союз.

«Зауважу, що на відміну від Угорщини, громадянське суспільство Словаччини більш яскраво проявляє свою позицію. Пан Фіцо став предметом критики під час демонстрацій, які відбулися нещодавно після його спроби скорочення прокуратури у справі боротьби з корупцією. Здається, що достатньо сильна опозиція та громадянське суспільство можуть вплинути на радикальну поведінку свого прем’єра».

Культурні зв’язки і допомога біженцям

Громадські організації Словаччини і України мають великий досвід співпраці та багато напрямків і майданчиків для співпраці.

На Закарпатті, переважно в Ужгороді та наближених до міста територіях діє кілька словацьких організацій. Вони менш політично активні у порівнянні з угорською меншиною, проте теж реагують на політичні заяви.

Зокрема, напередодні саміту у Брюсселі у грудні минулого року, оприлюднили відкрите звернення до голови Європейської ради Шарля Мішеля та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з проханням підтримати рішення щодо відкриття переговорів про членство України в ЄС під час засідання Євроради.

Одна з підписанток – Яна Дудаш-Рижак, голова громадської організації Закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра».

У коментарі Радіо Свобода вона пояснює, як культурні і міжлюдські контакти здатні впливати на ставлення народів один до одного.

Ми працювали з переселенцями, і бачили, як словаки допомагали
Я. Дудаш-Рижак

«Ми не можемо впливати на політичний настрій словаків, вони демократична держава, вони вибирали уряд. Але як будуть розвиватися події між Україною та Словацькою республікою, це важливо, – каже Яна Дудаш-Рижак. – Ми маємо з чим порівнювати, бо за попереднього прем’єра пана Геґера у нас були партнерські, демократичні відносини. Наша організація не є політично заангажованою. Наша тема: традиції, фольклор. Але нам важливо відчувати підтримку людей. Ми живемо у державі, де триває війна, і це питання нашого виживання, питання цілої нації. Нам важливо підтримка європейської країни, ЄС»

Яна Дудаш-Рижак каже, що вона вдячна словакам, які допомагали українським біженцям і зараз підтримують Україну.

«Сподіваємося, що підтримка буде, і буде у партнерських стосунках, які ми бачили з початку повномасштабного вторгнення. Наша організація безпосередньо перебувала у Словаччині, де ми працювали з переселенцями, і бачили, як словаки допомагали, як їх приймали. Це була титанічна робота, дружня атмосфера, Словаччина настільки близько все сприйняла і швидко діяла!»

А що кажуть парламентарі?

До позачергових виборів у Словаччині між українськими та словацькими парламентарями були «чудові» відносини, стверджує народний депутат Анатолій Костюх, керівник депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків зі Словацькою Республікою (фракція «Слуги народу»).

«Вони цікавились нашим законодавством, намагалися зрозуміти наш устрій, аби покращити умови перебування українських переселенців. І ми їздили по центрах, де розміщувалися ВПО, пропрацьовували з ними механізми, як допомогти повернутися частині наших громадян»

Після виборів цього діалогу не стало, каже народний депутат у коментарі Радіо Свобода:

– Певні депутати є в опозиційних фракціях, які до нас добре ставляться і готові підтримувати і лобіювати наші питання. Але це особистісні контакти.

Я, як голова міжпарламентської групи, звернувся до Петера Пеллегріні (спікера парламенту Словаччини – ред.), щоб вони так само утворили дзеркальну групу дружби з Україною і ми налагодили якусь співпрацю. Поки що відповіді я не отримав.

Якщо раніше ми спільно з цим працювали, поки що в цьому парламенті ми такої розмови не можемо вести на офіційному рівні.

І це, до речі, великий мінус тому що між урядовими зустрічами, як тепер буде в Ужгороді, мала би працювати міжурядова комісія, парламентська дипломатія мала б існувати і працювати якісно.

Роберт Фіцо прийшов до влади на антиамериканській риториці, обіцяв подолати кризу і зробити дешевими енергоносії. А причина зростання вартості, на його думку,– це війна в Україні.

Риторика Фіцо не зміниться

Його риторика не змінилася і не зміниться. Але він розуміє, що Україна так чи інакше найближчі роки його каденції буде його сусідом і треба домовлятися.
Тому третій його офіційний візит (після Чехії та Угорщини), – це якраз таки до України, бо йому потрібно співпрацювати з Україною.

Після повномасштабного вторгнення український бізнес переключився на Польщу, Румунію, частково Молдову. А Словаччину через її трохи довші логістичні шляхи не зачепило.

Фіцо може бути трошки ображений на нас, і тому це треба виправляти. Ми мусимо говорити про те, що ми маємо ставати більш прагматичнішими і впроваджувати зовсім нову прогресивну політику щодо наших сусідів.

Маємо довести український автобан, дорогу Київ-Чоп до кордону із Словаччиною

Зокрема, довести український автобан, дорогу Київ-Чоп до кордону із Словаччиною, розширити пункти пропуску, вирішити всі питання із вузькоколійками широкими коліями, які йдуть до Словаччини, збільшити наш товарообіг.

На думку доцента Ужгородського національного університету Михайла Шелемби, в України із Словаччиною є дуже багато перспективних площин, де можна вести переговори і шукати компроміс. Як приклад експерт наводить позицію словацького прем’єра, коли він після приходу до влади на вимогу коаліції відступив.

«І кажучи, що не будемо давати зброю Україні, висловлювався при цьому, що не будемо забороняти заробляти, продаючи зброю для України. Це вже свідчення, що радикалізм відійшов», – додає науковець і зауважує, що на регіональній політиці словацький «відбиток» майже не відчутний.

Ужгород – зручне місце для переговорів

Завдяки своєму географічному розташуванню, максимальній віддаленості від агресивної Росії і тісному сусідству із ЄС, Ужгород стає перспективним майданчиком для переговорів.

От і прем’єри України і Словаччини вирішили зустрітися саме тут.

Це хороший знак і для міста, і для Закарпаття в цілому, вважають експерти.

При зустрічі риторика Фіцо буде набагато м’якшою
М. Шелемба

«Ми є основним регіоном, який отримує дивіденди як від угорської сторони десь на 90%, так і словацької. Більшість гуманітарних проєктів стосується Закарпаття», – каже Михайло Шелемба.

А щодо того, чого очікувати від візиту Роберта Фіцо, то експерт вважає, що «при зустрічі його риторика буде набагато м’якшою».

«Ми побачимо швидше світло, ніж хмари. Проте, більше позитиву буде від зустрічі Кулеби та Сіярто, запланованої наступного тижня», – вважає Шелемба.

Тим часом головна вулиця Ужгорода – Собранецька, яка веде прямісінько до українсько-словацького кордону, прикрашена національними прапорами двох країн. Одна з будівель, розташованих на початку Собранецької – загальноосвітня школа №4, з поглибленим вивченням словацької мови.

Ірина Бреза для «Радіо. Свобода»

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *